Минулого тижня, у рамках проекту з будівництва водогону «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка», у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних зі знищенням Каховської гідроелектростанції, представники замовника у Дніпропетровській області разом з командою інженера-консультанта здійснили плановий виїзд на об’єкт будівництва. Сторони здійснили огляд стану будівельних робіт на шести локаціях, де триває будівництво водонасосних станцій.

Під час активної багатосторонньої комунікації між усіма сторонами проекту за участі інженера-консультанта були превентивно обговорені можливі труднощі, що можуть виникнути у процесі будівництва, та шляхи їх уникнення або швидкого оперативного вирішення. Спільно з субпідрядною організацією оглянуті вже виконані роботи, обговорені плани і терміни будівництва та інші організаційні питання.

Загальна протяжність магістрального водогону «Карачунівське водосховище – Кривий Ріг – Південне водосховище, Марганець – Нікополь, Хортиця (ДВС2) – Томаківка» становитиме 145 км, а потужність – 400 тисяч кубометрів води. Станом на кінець серпня в установлені строки відбувся запуск першої нитки магістрального водогону на м. Кривий Ріг, яка забезпечить якісною водою близько 25% населення району.

За інформацією Агентства відновлення, станом на початок вересня влаштовано 129,3 км трубопроводу, тобто 43%.

Як відомо, проектування нового водогону розпочалося з нуля вже за три доби після катастрофи, а роботи продовжують вестися цілодобово у три зміни. На усіх ділянках працюють незалежні інженери-консультанти з міжнародним досвідом.

Проект передбачає встановлення труб і 40 насосів, до виробництва і постачання яких з метою посилення потужностей та пришвидшення термінів залучено шість країн. За звичайних умов реалізація подібних проектів потребує до двох років. Водночас, з огляду на стратегічну важливість проекту, роботи планується завершити за 3-4 місяці, що дозволить забезпечити питною водою понад 1,5 млн осіб.

Як зазначає Голова Агентства відновлення Мустафа Найєм, «триступеневий рівень перевірки даних та кошторисів має гарантувати, що проект буде виконаний якісно, вчасно та, що дуже важливо, максимально прозоро».

За матеріалами https://iceg.com.ua/budivnitstvo-vodogonu-odin-z-najbilsh-ambitnih-proektiv-v-ukrayini/

 Державному агентстві відновлення та розвитку інфраструктури України планують до 14 листопада на 100% закрити потреби жителів Кривого Рогу у питній воді.

“Попри те, що ситуація з водопостачанням у Кривому Розі лишається непростою, все більше людей мають воду. У деяких районах вона є цілодобово, а в деяких тривалість подачі збільшилася з 2 до 4 годин на добу. За попередніми пробами, якість води відповідає всім нормам та стандартам”, — йдеться в повідомленні.

У відомстві зауважили, що додаткові 100 тисяч кубометрів води до загальної мережі Кривого Рогу забезпечив запуск першої нитки магістрального водогону на ділянці “Інгулець – Південне водосховище”. А це чверть потреби міста.

Зазначається, що першу нитку магістрального водогону запустили в роботу 21 серпня, а вже 28 серпня криворіжці почали отримувати питну воду.

Агентство відновлення планує до 14 листопада вийти на 100% закриття потреб жителів Кривого Рогу у воді.

У відомстві зауважили, що будівництво магістрального водогону є їх наймасштабнішим проєктом. Водогін загальною протяжністю 145 км складається із трьох ділянок. Наразі вже проклали 115,4 км трубопроводу, а це майже 40%.

На першій ділянці “Інгулець – Південне водосховище” (Кривий Ріг) уже влаштували 37,4 км водопроводу – це 57%, наразі триває будівництво підстанцій і насосних станцій. На кожній зі станцій працюватиме шість насосів – чотири основних, один резервний та аварійний. На об?єкті задіяно 127 одиниць техніки та 313 працівників.

На другій ділянці “Марганець – Нікополь – Покров” буде прокладено 40,9 км нового трубопроводу у дві нитки, облаштовано дві проміжні насосні станції по трасі. Наразі вже проклали 46,8 км (57%) трубопроводу, проводяться земляні роботи. На ділянці працює 141 робітник та 59 одиниць техніки.

На третій ділянці “Запоріжжя – Токмаківка – Марганець” буде прокладено 76,7 км трубопроводу у дві нитки, модернізовано існуючий водозабір завдяки встановленню двох занурених, двох робочих та двох резервних насосів. По трасі встановлено шість насосних станцій. На ділянці зараз проводяться земляні роботи, задіяно 155 працівників та 78 одиниць техніки.

Відбулася перша робоча зустріч з серії E-construction talks – відкритого діалогу між розробниками Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) з представниками будівельної галузі. В обговоренні взяли участь понад 50 архітекторів та проєктувальників — користувачів ЄДЕССБ.

У ЄДЕССБ на сьогодні вже наявні понад 2,6 млн електронних будівельних документів, доступні 14 електронних адмінпослуг в «Дії», 45 е-кабінетів, в яких працюють понад 72 тисячі підрядників. Розробники системи презентували низку важливих оновлень. Серед основних:

• Поява автоматичних ліцензій;
• Запуск мобільного додатку;
• Оприлюднення результатів перевірок та оглядів;
• Запровадження контактного пункту щодо будівельної продукції;
• Запуск будівельних послуг через Дію;
• Публікація діючої містобудівної документації.

ЄДЕССБ – один з запобіжників корупції в будівництві. Завдання Міністерства відновлення – максимальне наповнення її функціоналом для зручності користування будівельними послугами, а також – автоматизація для забезпечення прозорості всіх процесів будівництва. У спільній роботі з представниками галузі Міністерство продовжує активно працювати для того, щоб зробити систему максимально ефективною. Єдина державна електронна система у сфері будівництва створена у співпраці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерства цифрової трансформації України за підтримки TAPAS Project/Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах USAID/UK aid. E-construction talks спрямовані на ознайомлення їх з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ) та спільними зусиллями – покращення її роботи. 

За матеріалами сайту Мінінфраструктури https://mtu.gov.ua/content/hto-mi-e.html

По новій гілці магістрального водогону почала надходити вода для забезпечення жителів Кривого Рогу. Вона наповнює канали і Південне водосховище з річки Інгулець. Перша частина проєкту запрацювала тиждень тому, і новий водогін продовжує будуватися. Він має забезпечити всіх, хто постраждав від теракту на Каховській ГЕС, централізованим водопостачанням. Йдеться про 70% жителів Криворізького району та частину громад Нікопольщини.Нагадаємо, глава уряду Денис Шмигаль раніше повідомляв, що до осені з водою мають бути Кривий Ріг, Марганець і Нікополь. Усього мають звести три ланки магістральних водогонів протяжністю понад 144 км. На ці роботи Кабмін виділив 1,5 млрд гривень.

Олександр Кубраков, Віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України: Через підрив греблі Каховської ГЕС близько мільйона українців мають перебої з водопостачанням, в деяких населених пунктах воду підвозять цистернами, питну доводиться купувати в пляшках. Зараз 24/7 будується промисловий водогон з трьох ланок загальною протяжністю 150 км. Перша ланка забезпечить водою жителів Кривого рогу та сусідніх громад. Промисловий водогін – це складний проєкт одразу по декількох параметрах. У першу чергу, інженерне рішення, фактично водогін будується «з нуля». Будівництво водогону вимагає великої кількості ресурсів та обладнання. Ми вже законтрактували всіх українських виробників пластикових труб великого діаметра, а також забронювали під проєкт всі доступні на сьогодні насосні станції великої потужності. Виробництво такого рівня обладнання триває 7-12 місяців, ми немаємо стільки часу. Переконуємо світових виробників віддати нам обладнання позачергово. А головний виклик – це дуже стислі строки реалізації. Завдання – запустити першу ланку вже наприкінці серпня. Команда Агентства відновлення робить все можливе, щоб вкластись в такі жорсткі строки.Вдячний за допомогу і розуміння міжнародних партнерів, які всіляко допомагають завершити цей масштабний проєкт якнайшвидше.

За матеріалами сайту Міністерства відновлення https://mtu.gov.ua/news/34565.html

Будівництво водогонів для забезпечення питною водою населених пунктів, які постраждали через підрив Каховської ГЕС, буде завершено вже цієї осені, повідомив у вівторок голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Мустафа-Масі Найєм.

Цитата

“Державне агентство відновлення будує 150-кілометровий магістральний водогін для забезпечення питною водою населених пунктів, які постраждали через підрив Каховської ГЕС. Будівництво водогонів буде завершено вже цієї осені”, – написав Найєм у Telegram.

Деталі

Зараз на трьох ділянках водогону загальною протяжністю майже 150 км працює понад сотня одиниць дорожньої техніки.

Водозабір здійснюватиметься з ріки Інгулець та Дніпра і, як очікується, допоможе відновити централізоване водопостачання жителям Нікополя, Марганця, Кривого Рогу, Томаківки, Мар’янського і Покрову, зазначив він.

За матеріалами УНН https://www.unn.com.ua/uk/news/2039581-vodogoni-pislya-pidrivu-kakhovskoyi-ges-mayut-dobuduvati-voseni-agentstvo

31 травня 2023 р. успішно відбулася міжнародна щорічна конференція EFCA у Римі, одним з головних акцентів якої на ряду з діджиталізацією, BIM та викликами інжинірингової галузі було об’єднання зусиль задля майбутнього відновлення України.

Зокрема, під час блискуче організованої дискусійної панелі за модерування Альфредо Інглетті (ОІСЕ), вдалося обговорити фінансовані ЄС дії на підтримку України з Габріелем Бланком, керівником групи з реконструкції України в Генеральному директораті Єврокомісії з питань добросусідства та переговорів про розширення DG NEAR. Також однією з головних тез у виступі виконуючої обов’язки директора DG NEAR Анни Ярош-Фрійс була необхідність активно проводити відновлення вже зараз.

Центральними моментами панелі, присвяченій Україні, також було пряме включення заступника міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександри Азархіної та виступ Віце-президента МГІК Бахтіяра Ходжаєва.

Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт щодо прийняття Статуту Банку. Це є необхідною умовою для приєднання України до однієї з найстаріших та найстабільніших фінансових установ Європи. Після приєднання до Банку розвитку Ради Європи ми матимемо доступ до фінансування необхідних соціальних програм, зокрема фінансування проєктів соціального житла. Це банк не є комерційною установою, застосовує обмежену маржу та не стягує додаткових комісій. Це суттєво знижує фінальну вартість позик. Банк розвитку Ради Європи вже допомагав українцям. Він фінансував проєкти розміщення українців, які шукали прихистку в європейських країнах у перші місяці повномасштабного вторгнення. З червня минулого року Банк виділив ще 980 мільйонів євро на підтримку наших громадян за кордоном.

• БРРЄ та допомога українцям

З першого дня повномасштабного вторгнення Банк долучався до практичної допомоги жертвам війни, зокрема переміщеним з України особам. Весною 2022 року Банк виділив з власного Фонду мігрантів та біженців 5,2 мільйона євро для підтримки таких осіб в різних країнах Європи. Влітку минулого року Банк ухвалив 5 нових позик на суму майже 1,2 мільярда євро, з яких 980 мільйонів євро спрямовані на фінансування проєктів допомоги переміщеним особам з України. Довідково. Банк розвитку Ради Європи (БРРЄ) – створена в 1956 році багатостороння фінансова установа, яка має виключно соціальну спрямованість. Банк є головним інструментом Ради Європи у практичній реалізації політики соціальної солідарності та згуртованості. Зокрема, БРРЄ має 3 ключові напрямки роботи:

• стале інклюзивне зростання;
• підтримка й підвищення якості життя уразливих груп та інтеграція біженців, переміщених осіб і мігрантів;
• діяльність задля сталого екологічного розвитку.

Станом на сьогодні членами Банку є 40 держав-членів Ради Європи, Святий Престол та Косово. Штаб-квартира БРРЄ розташована в Парижі.

Щорічний Саміт Міжнародного транспорту форуму у Лейпцигу підтвердив підтримку України з боку світової спільноти у питаннях розвитку логістичних маршрутів, розбудови транспортного сполучення та відновлення критичної інфраструктури.

У рамках Саміту був організований окремий круглий стіл за участю міністрів країн-учасниць МТФ щодо підтримки України в умовах повномасштабного вторгнення.

Україна ініціювала залучити діяльність МТФ до роботи з координації проєктів з відбудови. Вже є домовленість про проведення окремого заходу присвяченого Україні у рамках головування Литви у МТФ. Така співпраця дозволить більш ефективно залучати ресурси для розбудови транспортної інфраструктури та відбудови пошкоджених об’єктів. В рамках Саміту українська делегація провела ряд двосторонніх зустрічей з колегами з міністерств країн-учасниць МТФ, представниками Світового банку, Siemens Mobility та секретаріату Форуму. Зокрема, під час двосторонніх зустрічей з представниками США, Великобританії, Німеччини, Швеції, Литви, Норвегії, Республіки Кореї, Канади, Молдови вдалось представити пріоритетні проєкти з відбудови у 2023 році. Йдеться про відновлення енергетичної, житлової, критичної та соціальної інфраструктури, базових послуг для найбільш вразливих верств населення, управління вибухонебезпечними об’єктами та розвиток приватного сектору. Країни висловили готовність взяти участь у відновленні конкретних проєктів, очікується подальші консультації сторін.