Уряд нещодавно анонсував прийняття пакету рішень з будівельних питань.  Пропонуємо увазі  короткий дайджест новин законодавства за цією тематикою.

З пакету документів, прийнятих 24 квітня в рамках «будівельного Кабміну», слід відзначити наступні рішення:

• Постанова КМУ від 24.04.2026 № 528 запроваджує реалізацію експериментального проекту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва, яким передбачено право замовників обирати, де саме отримувати адмінпослуги — у місцевому органі архітектурно-будівельного контролю, чи в ДІАМ. Не варто забувати, що такий вибір стосуватиметься і архітектурно-будівельного контролю: він буде здійснюватися тим органом, який видав документи на право виконання будівельних робіт.

Експериментальний проект діятиме до закінчення воєнного стану, але не довше двох років з дня набрання чинності цією постановою. Який орган далі супроводжуватиме об’єкти, не прийняті в експлуатацію на час завершення експерименту – поки що не врегульовано.

• Постановою КМУ від 24.04.2026 № 527 внесено зміни до постанови від 24.06.2022 № 722 «Деякі питання здійснення дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві в умовах воєнного стану» в частині оскарження рішень уповноваженого органу містобудування та архітектури про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки (МУО). Замовник тепер може через електронний кабінет оскаржити таке рішення до ДІАМ, де, у разі виявлення порушень при видачі МУО, протягом 20 днів його заява має бути задоволена.

Читати далі »

В Україні оновили підходи до формування вартості будівництва. Йдеться насамперед про проєкти, що реалізуються за публічні кошти або із залученням кредитів під державні гарантії.

Уряд закріпив зміни до постанови №1512, які стосуються розрахунку рівня заробітної плати в кошторисах. Раніше ці показники часто не відповідали ринку і не відображали фактичні витрати на оплату праці.

Тепер рівень зарплати визначається ще на етапі підготовки проєкту і має бути не нижчим за середню зарплату в будівництві в конкретному регіоні за попередній рік. До цього показника застосовується коефіцієнт, який щороку встановлює Уряд.

У 2026 році він становитиме:
– 3 — якщо середня зарплата була меншою за 13 тис. грн
– 2 — якщо від 13 до 30 тис. грн
– 1,5 — якщо понад 30 тис. грн

Фактично це означає, що кошторисна зарплата наближається до ринкових умов і в більшості випадків становитиме приблизно 30–60 тис. грн.

Водночас змінюється і підхід до розрахунків за виконані роботи. Оплата праці враховуватиметься лише в межах фактично виплачених коштів. Підрядник має підтверджувати це документально під час підписання актів виконаних робіт.

Це вводить просте правило: скільки реально заплатили працівникам — стільки і враховується у вартості робіт. Запроваджуючи  ці новації Уряд, також, активізовує боротьбу з тіньовим сектором економіки, зарплатами в «конвертах» та сприяє наповненню бюджету через сплату податків і зборів.

В Україні представлено ключові напрями змін у будівельній галузі, які охоплюють цифровізацію процесів, оновлення підходів до ціноутворення, технічне регулювання та розвиток містобудівної документації .

Відповідні ініціативи обговорили під час розширеного засідання за участі представників влади, бізнесу та професійної спільноти. Йдеться про комплексне оновлення правил функціонування ринку будівництва з акцентом на прозорість, передбачуваність і узгодженість процесів. Читати далі »

З 2023 року Уряд України в рамках експериментальних проектів ініціював запровадження міжнародної практики «проєктуй і будуй» (Design–Build) для пришвидшення відновлення інфраструктурних об’єктів.

У чому суть підходу

Традиційно проєкти реалізуються у два етапи:
спочатку розробляється проєктна документація, а потім проводиться окрема закупівля на виконання будівельних робіт.

Механізм «проєктуй і будуй» передбачає іншу модель — єдиний контракт «під ключ», коли підрядник відповідає і за проєктування, і за будівництво.

Такий підхід давно застосовується у світі для реалізації великих інфраструктурних об’єктів. Його переваги:

• скорочення строків реалізації;
• концентрація відповідальності в одній структурі;
• менша кількість процедурних розривів між етапами;
• чіткіший розподіл ризиків.

Чому це важливо для України

В умовах масштабної відбудови питання часу та управління ризиками стають критичними. Саме тому урядовий експеримент має на меті протестувати, наскільки ця модель може бути ефективною в українських реаліях.

Йдеться не лише про швидкість.
Йдеться про можливість реалізовувати складні проєкти в прогнозованих строках і з чітко визначеною відповідальністю.

Зв’язок із міжнародними стандартами

Модель «проєктуй і будуй» часто реалізується на основі міжнародних контрактних проформ, зокрема FIDIC.

Вони дозволяють:

• врегулювати розподіл ризиків між замовником і підрядником;
• визначити механізми зміни вартості та строків;
• встановити процедури контролю та приймання робіт.

Водночас впровадження таких механізмів потребує адаптації до національного законодавства та бюджетних процедур.

Роль управління процесами

У Міждержавній гільдії інженерів-консультантів звертають увагу, що саме у форматі «проєктуй і будуй» особливо важливим стає професійне управління процесами.

Коли проєктування і будівництво об’єднані в одному контракті, зростає концентрація ризиків — технічних, фінансових, строкових. Саме тому участь інженера-консультанта в таких проєктах суттєво знижує ймовірність помилок на етапі підготовки та реалізації.

Йдеться не про додатковий контроль, а про:

• чіткий розподіл ролей;
• координацію між учасниками;
• управління змінами;
• прогнозованість результату.

Такий підхід відповідає загальній логіці відбудови як процесу управління, а не лише виконання будівельних робіт.

за матеріалами https://fbm-ua.com.ua/wp-admin/post.php?post=1670&action=edit

21 листопада 2025 року у Києві відбулася стратегічна зустріч партнерів та експертів Міждержавної гільдії інженерів-консультантів (МГІК) за участі керівництва  FIDIC, представників влади, науковців, експертів з інфраструктури та провідних інженерно-консультаційних  компаній. Обговорювали  активне залучення  інжинірингу  до відбудови України та напрацювання   механізмів запобігання корупційним ризикам.

Відкриваючи дискусію, Президент МГІК Олександр Непомнящий,   висловив тезу про  те,  що від якості продуманого управління будівельними проєктами залежить успіх усієї відбудови.   А отже,  варто дати відповіді на запитання:  чи потрібна  послуга інженера-консультанта, в чому її цінність і  яка реальна  вартість? Читати далі »

За оцінками проєкту «Зроблено в Україні», один гектар індустріальних (промислових) парків забезпечує до 50 робочих місць, а кожна гривня державних вкладень приносить 5 – 6 гривень приватних інвестицій. То ж для просування цього інструменту запроваджено програму державного стимулювання створення індустріальних парків: держава співфінансує будівництво інженерно-транспортних мереж, а також частково відшкодовує підключення до електропостачання. Читати далі »

26 травня 2025 року укладена Рамкова угода між Україною та Банком розвитку Ради Європи (БРРЄ, Council of Europe Development Bank, CEB). Завдяки коштам європейської фінансової інституції цього року буде продовжена реалізація проєкту “Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб”.Унікальна для України соціально орієнтована програма “Житло для ВПО” передбачає доступні умови для ВПО: позичальники отримують кредити за ставкою у 3% річних на термін до 30 років з мінімальним першим внеском 6% вартості обраного громадянами житла, яке введене в експлуатацію. Середній розмір щомісячного платежу позичальника складе близько 10 тис. грн.
Підписання Угод відкриє другий етап реалізації Держмолодьжитлом проєкту “Житло для ВПО”. На першому етапі, фінансування якого у 2021-2025 рр. відбувалося за кошт гранту Уряду Німеччини через банк KfW, понад 1050 родин ВПО придбали власне житло.Проєкт реалізує Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву. “Загалом виклик для України залишається величезним: лише в реєстрі кандидатів на отримання кредиту за програмою KfW перебувають понад 35 тисяч сімей ВПО. Реальна ж потреба значно більша, і отримати системне вирішення вона може саме за підтримки європейських партнерів”, зазначив Голова правління Держмолодьжитла Микола Марчук.
за матеріалами сайту https://www.molod-kredit.gov.ua/pres-tsentr/novyny/ukraina-zaluchaie-shche-50-mln-ievro-dlia-zabezpechennia-vpo-vlasnym-zhytlom

ТОВ “ФБМ Україна” згідно договору з Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області надає послуги зі здійснення технічного нагляду з капітального ремонту мосту автомобільної дороги загального користування державного значення на сході Харківській області.
Цей міст, як і ще 28 переправ в області, було знищено російською армією у 2022 році. Після деокупації громади одразу було розпочато реконструкцію штучної споруди.
Для прифронтових регіонів роботи з відновлення транспортної логістики дорогами та штучними спорудами необхідні для забезпечення життєдіяльності місцевих громад. Крім того, така робота необхідна для забезпечення військової логістики та евакуації поранених та місцевих.
Спочатку фахівці влаштували тимчасову переправу, зруйновану споруду демонтували, а потім взялися до відбудови мосту. Відновлена конструкція розрахована вже під сучасні навантаження. Увесь робочий процес контролюється незалежним технічним наглядом під керівництвом провідного інженера Миколи Шульги.
“Міст вже збудовано повністю, його будували з нуля після руйнування. Наразі тривають роботи з облаштування підходів до моста”, прокоментував М.І.Шульга. За словами очільника Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Харківській області Андрія Алексєєа відкриття руху планується на початку червня.