Враховуючи актуальність питання забезпечення аудиту безпеки автомобільних доріг, передбаченого Законом України від 17 жовтня 2019 р.  № 200-ІХ «Про внесення  змін  до  деяких  законодавчих  актів  України  щодо  управління безпекою автомобільних доріг». Міністерство  розвитку  громад  та  територій  України  листом від 22.11.2021р. №7/15.2/17806-21 надало

роз’яснення, зокрема зазначається наступне:

«На  виконання  означеного  Закону  Урядом  прийнято  розроблену Мінрегіоном постанову Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 752 «Про внесення змін до Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи», якою установлено, що перед затвердженням проектів будівництва автомобільних доріг, що підлягають аудиту безпеки згідно із Законом України від 17 жовтня 2019 р. № 200-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо  управління  безпекою  автомобільних  доріг», для  проведення  їх експертизи до проектної документації щодо об’єкта аудиту додається звіт  аудиту безпеки автомобільної дороги.

За інформацією Міністерства інфраструктури України, викладеною у листі від  28.10.2021  №  4187/27/14-21,  станом  на  сьогодні  у  повному  обсязі врегульовано  процедуру  набуття  права  на  проведення  аудиту  та  перевірки безпеки  автомобільних доріг загального користування та власне процедуру їх проведення:  прийнято  всі підзаконні  акти  на  виконання  Закону  №  200-IX.

Також вже створено Реєстр аудиторів безпеки автомобільних доріг.

На  офіційному  веб-сайті  Мінінфраструктури за  посиланням  розміщено інформаційну  довідку щодо набуття права на проведення аудиту та перевірки безпеки автомобільних доріг загального користування,  яка, серед іншого, містить перелік актів  Уряду та міністерства, прийнятих для організації виконання Закону № 200-IX.

З повним текстом роз’яснення можна ознайомитись за цим посиланням.

Кабінетом Міністрів України 15 вересня прийнято постанову  № 972 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1065».

Прийняття постанови свідчить, що Уряд приділяє значну увагу питанню забезпечення якості по об’єктах, будівництво яких здійснюється в рамках реалізації Програми Президента України «Велике будівництво».

При цьому особлива увага приділяється питанню будівництва доріг та об’єктів дорожньої інфраструктури.

З впевненістю можна констатувати, що на сьогодні питання залучення замовниками будівництва до реалізації будівельних проектів інженера-консультанта остаточно врегульовано на законодавчому рівні.

Постановою передбачено, що «Замовник має право залучати інженера-консультанта за договором про надання дорожніх консультаційних послуг. У разі залучення замовником інженера-консультанта закупівлі дорожніх консультаційних послуг проводяться відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі».

У разі залучення інженера-консультанта обов’язок щодо здійснення технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг загального користування може бути покладений замовником на інженера-консультанта з визначенням у договорі підряду його прав та обов’язків».

Позитивним аспектом названої постанови є запровадження деталізації функцій, які інженер-консультант виконує під час реалізації проекту будівництва, адже, на сьогодні замовники в межах фінансування послуг на здійснення технічного нагляду за будівництвом, намагаються доручати виконавцю послуг з технічного нагляду виконання функцій, йому непритаманних.

Також постановою підтверджена можливість використання міжнародно- визнаних  форм договорів при наданні інженерно-консультаційних послуг.

З текстом постанови КМУ від 15.09.2021 № 972 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1065» можна ознайомитись за цим посиланням.

Повідомляємо про завершення громадського обговорення проекту професійного стандарту «Інженер-консультант (будівництво)» (ділі – Проект стандарту»), який відповідно до відповідно до Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 р. № 373 було оприлюднено на сайті МГІК 09.09.2021 р. та надіcлано заінтересованим суб’єктам.

Протягом строку обговорення на Проект стандарту отримано 6 відгуків від: Київського національного університету будівництва i архітектури, Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова,  Національного авіаційного університету, ДП «ДерждорНДІ», Одеської державної академії будівництва та архітектури, ДП «Державний науково-дослідний інститут  будівельних конструкцій».

Зауваження та пропозиції, отримані під час громадського обговорення, були опрацьовані та враховані шляхом внесення відповідних уточнень до Проекту стандарту.

З остаточною редакцією Проекту стандарту можна ознайомитись за цим посиланням.

17 березня Кабінетом Міністрів України  прийнято  постанову № 224 «Про внесення змін до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. №668.

Загальні умови регулюють питання відносин, які виникають між учасниками реалізації проектів будівництва.

Змінами передбачено наступне:

   – замовник будівництва має право залучати до управління проєктом, організаційного і консультаційного супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта будівництва, виконання інших функцій, визначених договором про надання інженерно-консультаційних послуг, інженера-консультанта із зазначенням у договорі підряду його повноважень;

  – у разі залучення замовником інженера-консультанта, у договорі підряду зазначаються його права та обов’язки, визначені договором про надання інженерно-консультаційних послуг;

   – обов’язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

   –  у договорі підряду передбачається обов’язок підрядника щодо надання інженеру-консультанту доступу до будівельного майданчика.

З прийняттям цієї постанови зроблено ще один крок на шляху впровадження в Україні кращих світових практик в частині реалізації будівельних проектів із залученням незалежної інституції – інженера консультанта.

Також прийняття постанови сприятиме спрощенню використання в Україні міжнародних форм договорів, які більш збалансованих по відношенню до сторін. Це, у свою чергу, забезпечить чіткі та узгоджені взаємовідносини учасників будівельного процесу, дозволить спростити та уніфікувати укладення відповідних контрактів як з міжнародними фінансовими установами, так і при укладанні договорів по об’єктах будівництва, що здійснюються, у тому числі, за державні кошти.

18 березня відбувся організований Національною асоціацією дорожників України форум «Управління місцевими дорогами».

Враховуючи, що будівництво та ремонт доравтомобільних доріг місцевого значення – один із пріоритетних напрямів у 2021 році, учасниками форуму були обговорені наступні питання:

• Автомобільні дороги загального користування місцевого значення: стан та перспективи розвитку;
• Результати впровадження «Методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства» Укравтодором та його підрозділами;
• Аналіз закупівель на виконання дорожньо – будівельних робіт на дорогах місцевого значення, проведених у 2020 році;
• Втрати держави внаслідок тендерів, що не відбулися;
• Можливість запровадження та використання Методології у сфері дорожнього господарства на автомобільних дорогах місцевого значення у 2021 році;
• Інжиніринг як фактор підвищення якості дорожніх робіт та ефективності виконання функцій замовника;
• Досвід реалізації інфраструктурних проєктів на дорогах загального користування місцевого значення в Полтавській та Житомирській областях.
• Використання місцевих дорожньо – будівельних матеріалів при будівництві та ремонтах автомобільних доріг місцевого значення.

«Коли ми бралися за наймасштабніше оновлення доріг за часи Незалежності, то розуміли — нам доведеться змінювати процеси управління дорогами на всіх етапах. Технічний нагляд — один із наших головних інструментів контролю виконання дорожніх робіт.

Раніше цю функцію виконували винятково Служби автомобільних доріг, однак з 2020 року ми почали залучати до технагляду незалежні компанії у зв’язку зі збільшенням обсягів ремонтних робіт та підвищенням вимог до якості. Це додаткова гарантія, що підрядник буде надавати якісні послуги» — розповідає Голова Укравтодору Олександр Кубраков.

Наразі технічний нагляд здійснюється на 30 штучних спорудах і на 1 250 км доріг. Йдеться про ключові об’єкти Великого будівництва у 2020 році:

 реконструкцію Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка (SP. Z O.O. B-Act);

 будівництво Запорізького моста (консорціум «АЙСІ ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНА»);

 оновлення М-18 Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта (консорціум «ІНСІ», DOLSAR MÜHENDISLIK ANONIM SIRKETI);

 оновлення Т-15–13 Нечаяне — Очаків (ТОВ «ІК-ПРОЕКТ»);

 оновлення моста через р. Айдар на Т-13–06 Сєвєродонецьк — Новоайдар (ТОВ «ЕЖІС Україна»);

 будівництво Н-25 Городище — Рівне — Старокостянтинів (консорціум «ЮІ ІНЖИНІРІНГ»);

 оновлення Н-14 Олександрівка — Кропивницький — Миколаїв (консорціум «ІНСІ»).

Важливо, що цього року Укравтодор масштабує незалежний технагляд разом з міжнародними компаніями. Більшість з них працюють на об’єктах, які будуються й оновлюються у рамках співпраці з МФО. Цього року ми маємо конкретні випадки ефективності залучення технічного нагляду.

«Незалежний технічний нагляд — це потужний інструмент контролю. Завдяки Укравтодору ми знаємо деталі історії з будівництвом Північного обходу Житомира. Там підрядна організація неодноразово порушувала умови контракту, не вкладалась у терміни і нехтувала якістю робіт.

Завдяки незалежній компанії технагляду, яка дала адекватну оцінку результатам будівництва, Укравтодор нарешті отримав можливість ініціювати розірвання контракту з підрядником. У висновку — ситуація нарешті змінилась на користь держави» — коментує Народний депутат України Олена Шуляк.

Запорізький міст – найбільший об’єкт Великого будівництва та незалежного технагляду

У серпні цього року підписано контракт з консорціумом «АЙСІ ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНА» (австрійська компанія «IC Consulenten»). Контракт гарантує, що здача мостів у експлуатацію відбуватиметься без порушення технічних норм.

«Айсі Інфраструктура Україна» на 100% належить австрійській материнській компанії – iC group, з 2006 року веде активну діяльність в Україні, а з 2013 року виконує функції місцевого філіалу і підрядної організації компанії іС Австрія. Її команда долучена до енергоаудитів, проєктів у секторі будівництва, управління дорожнім рухом, а також проєктів, які фінансувалися міжнародними фінансовими і донорськими організаціями.

Інженери працюють на об’єкті щодобово, мають власну лабораторію та проводять дослідження у будь-який момент без попередження підрядника.

Залучення міжнародних гравців з репутацією має відповісти на всі питання щодо будівництва Запорізького моста, які наразі масово розповсюджуються у соціальних мережах.

«Ми розраховуємо на те, що бізнес цього року впевниться у серйозності намірів держави щодо перезавантаження інфраструктури в країні — і почне інвестувати у дорожній бізнес. Зокрема, це стосується й міжнародних компаній.

У наступному році незалежний технагляд для належного контролю якості дорожніх робіт – наш пріоритет» — підсумовує Олександр Кубраков.

За матеріалами сайту https://ukravtodor.gov.ua/

При реалізації будівельних проектів в рамках програми «Велике будівництво» головні вимоги висуваються до якості виконуваних робіт.

З метою забезпечення належного контроля якості будівництва замовниками та розпорядниками коштів до реалізації таких проектів окрім традиційного залучення інженерів технічного нагляду здійснюється залучення такої інституції, як «інженер-консультант».

Питання щодо порядку та способів забезпечення фінансування послуг інженера-консультанта в разі його залучення на різних стадіях інвестиційного процесу набуло актуальності з прийняттям Зміни № 2 до ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Одне із звернень цього питання було опрацьовано Державним дорожнім науково-дослідним інститутом імені М.П. Шульгіна (ДП «ДерждорНДІ»).

З відповіддю ДП «ДерждорНДІ» можна ознайомитись за цим посиланням.

Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 704 внесено зміни у додаток 2 до Порядку затвердження титулів об’єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 995.

Зокрема, Титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва доповнений графой 14, якою створюються умови залучення інженера-консультанта вже на початку стадії виконання проектно-вишукувальних робіт.

Сума коштів на надання послуг інженера-консультанта в разі його залучення на етапі проектування не може перевищувати 15 відсотків загального ліміту коштів, що передбачатимуться на відповідні цілі у зведеному кошторисному розрахунку вартості об’єкта будівництва.

При цьому до титулу додаються копії звіту за результатами проведення тендера у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, та договору з виконавцем робіт.

У шостому номері  Інформаційного бюлетеня (6’2020) Міністерства розвитку громад та територій України – офіційному виданні з питань будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та розвитку місцевого самоврядування, опубліковано розроблений Міждержавною гільдією інженерів-консультантів Примірний перелік послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до стадій його реалізації.

З появою такої інституції як «інженер-консультант (будівництво)» в Україні виникла необхідність визначити перелік послуг, які Інженер-консультант надає Замовнику (Клієнту), та впорядкувати відносини, які виникають між ними в процесі реалізації інвестиційно-будівельного проекту.

З цією метою МГІК було розроблено першу редакцію базового переліку послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати Клієнту за контрактом на різних стадіях реалізації інвестиційно – будівельного проекту, який був опублікований в Збірнику офіційних роз’яснень та документів «Ціноутворення у будівництві» № 12 (2017 р.)

На виконання вимог Закону України від 17 жовтня 2019 року № 199-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 13.04.2020 № 89 затверджено Примірну форму договору про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві.

З метою сприяння вітчизняним замовникам та надавачам інженерно-консультаційних послуг у будівництві в частині визначення обсягів та вартості таких послуг, на підставі узагальнення досвіду реалізації в Україні інвестиційно-будівельних проектів із залученням інженера-консультанта, МГІК було розроблено другу редакцію примірного переліку послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до стадій його реалізації та схему участі інженера-консультанта на всіх стадіях реалізації інвестиційно-будівельного проекту, які були опубліковані у Інформаційному бюлетені Міністерства розвитку громад та територій України № 6, червень 2020 року.

Завантажити Примірний перелік послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до стадій його реалізації можна за цим посиланням.