Повідомляємо про завершення громадського обговорення проекту професійного стандарту «Інженер-консультант (будівництво)» (ділі – Проект стандарту»), який відповідно до відповідно до Порядку розроблення та затвердження професійних стандартів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2017 р. № 373 було оприлюднено на сайті МГІК 09.09.2021 р. та надіcлано заінтересованим суб’єктам.

Протягом строку обговорення на Проект стандарту отримано 6 відгуків від: Київського національного університету будівництва i архітектури, Харківського національного університету міського господарства імені О.М. Бекетова,  Національного авіаційного університету, ДП «ДерждорНДІ», Одеської державної академії будівництва та архітектури, ДП «Державний науково-дослідний інститут  будівельних конструкцій».

Зауваження та пропозиції, отримані під час громадського обговорення, були опрацьовані та враховані шляхом внесення відповідних уточнень до Проекту стандарту.

З остаточною редакцією Проекту стандарту можна ознайомитись за цим посиланням.

17 березня Кабінетом Міністрів України  прийнято  постанову № 224 «Про внесення змін до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. №668.

Загальні умови регулюють питання відносин, які виникають між учасниками реалізації проектів будівництва.

Змінами передбачено наступне:

   – замовник будівництва має право залучати до управління проєктом, організаційного і консультаційного супроводження комплексу робіт, пов’язаних із створенням об’єкта будівництва, виконання інших функцій, визначених договором про надання інженерно-консультаційних послуг, інженера-консультанта із зазначенням у договорі підряду його повноважень;

  – у разі залучення замовником інженера-консультанта, у договорі підряду зазначаються його права та обов’язки, визначені договором про надання інженерно-консультаційних послуг;

   – обов’язок щодо здійснення технічного нагляду може бути покладений замовником на спеціалізовану організацію чи спеціаліста з технічного нагляду або на інженера-консультанта, з визначенням у договорі підряду їх повноважень. Примірні форми договорів про здійснення технічного нагляду та про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури;

   –  у договорі підряду передбачається обов’язок підрядника щодо надання інженеру-консультанту доступу до будівельного майданчика.

З прийняттям цієї постанови зроблено ще один крок на шляху впровадження в Україні кращих світових практик в частині реалізації будівельних проектів із залученням незалежної інституції – інженера консультанта.

Також прийняття постанови сприятиме спрощенню використання в Україні міжнародних форм договорів, які більш збалансованих по відношенню до сторін. Це, у свою чергу, забезпечить чіткі та узгоджені взаємовідносини учасників будівельного процесу, дозволить спростити та уніфікувати укладення відповідних контрактів як з міжнародними фінансовими установами, так і при укладанні договорів по об’єктах будівництва, що здійснюються, у тому числі, за державні кошти.

18 березня відбувся організований Національною асоціацією дорожників України форум «Управління місцевими дорогами».

Враховуючи, що будівництво та ремонт доравтомобільних доріг місцевого значення – один із пріоритетних напрямів у 2021 році, учасниками форуму були обговорені наступні питання:

• Автомобільні дороги загального користування місцевого значення: стан та перспективи розвитку;
• Результати впровадження «Методології особливостей здійснення закупівель у сфері дорожнього господарства» Укравтодором та його підрозділами;
• Аналіз закупівель на виконання дорожньо – будівельних робіт на дорогах місцевого значення, проведених у 2020 році;
• Втрати держави внаслідок тендерів, що не відбулися;
• Можливість запровадження та використання Методології у сфері дорожнього господарства на автомобільних дорогах місцевого значення у 2021 році;
• Інжиніринг як фактор підвищення якості дорожніх робіт та ефективності виконання функцій замовника;
• Досвід реалізації інфраструктурних проєктів на дорогах загального користування місцевого значення в Полтавській та Житомирській областях.
• Використання місцевих дорожньо – будівельних матеріалів при будівництві та ремонтах автомобільних доріг місцевого значення.

«Коли ми бралися за наймасштабніше оновлення доріг за часи Незалежності, то розуміли — нам доведеться змінювати процеси управління дорогами на всіх етапах. Технічний нагляд — один із наших головних інструментів контролю виконання дорожніх робіт.

Раніше цю функцію виконували винятково Служби автомобільних доріг, однак з 2020 року ми почали залучати до технагляду незалежні компанії у зв’язку зі збільшенням обсягів ремонтних робіт та підвищенням вимог до якості. Це додаткова гарантія, що підрядник буде надавати якісні послуги» — розповідає Голова Укравтодору Олександр Кубраков.

Наразі технічний нагляд здійснюється на 30 штучних спорудах і на 1 250 км доріг. Йдеться про ключові об’єкти Великого будівництва у 2020 році:

 реконструкцію Н-31 Дніпро — Царичанка — Кобеляки — Решетилівка (SP. Z O.O. B-Act);

 будівництво Запорізького моста (консорціум «АЙСІ ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНА»);

 оновлення М-18 Харків — Сімферополь — Алушта — Ялта (консорціум «ІНСІ», DOLSAR MÜHENDISLIK ANONIM SIRKETI);

 оновлення Т-15–13 Нечаяне — Очаків (ТОВ «ІК-ПРОЕКТ»);

 оновлення моста через р. Айдар на Т-13–06 Сєвєродонецьк — Новоайдар (ТОВ «ЕЖІС Україна»);

 будівництво Н-25 Городище — Рівне — Старокостянтинів (консорціум «ЮІ ІНЖИНІРІНГ»);

 оновлення Н-14 Олександрівка — Кропивницький — Миколаїв (консорціум «ІНСІ»).

Важливо, що цього року Укравтодор масштабує незалежний технагляд разом з міжнародними компаніями. Більшість з них працюють на об’єктах, які будуються й оновлюються у рамках співпраці з МФО. Цього року ми маємо конкретні випадки ефективності залучення технічного нагляду.

«Незалежний технічний нагляд — це потужний інструмент контролю. Завдяки Укравтодору ми знаємо деталі історії з будівництвом Північного обходу Житомира. Там підрядна організація неодноразово порушувала умови контракту, не вкладалась у терміни і нехтувала якістю робіт.

Завдяки незалежній компанії технагляду, яка дала адекватну оцінку результатам будівництва, Укравтодор нарешті отримав можливість ініціювати розірвання контракту з підрядником. У висновку — ситуація нарешті змінилась на користь держави» — коментує Народний депутат України Олена Шуляк.

Запорізький міст – найбільший об’єкт Великого будівництва та незалежного технагляду

У серпні цього року підписано контракт з консорціумом «АЙСІ ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНА» (австрійська компанія «IC Consulenten»). Контракт гарантує, що здача мостів у експлуатацію відбуватиметься без порушення технічних норм.

«Айсі Інфраструктура Україна» на 100% належить австрійській материнській компанії – iC group, з 2006 року веде активну діяльність в Україні, а з 2013 року виконує функції місцевого філіалу і підрядної організації компанії іС Австрія. Її команда долучена до енергоаудитів, проєктів у секторі будівництва, управління дорожнім рухом, а також проєктів, які фінансувалися міжнародними фінансовими і донорськими організаціями.

Інженери працюють на об’єкті щодобово, мають власну лабораторію та проводять дослідження у будь-який момент без попередження підрядника.

Залучення міжнародних гравців з репутацією має відповісти на всі питання щодо будівництва Запорізького моста, які наразі масово розповсюджуються у соціальних мережах.

«Ми розраховуємо на те, що бізнес цього року впевниться у серйозності намірів держави щодо перезавантаження інфраструктури в країні — і почне інвестувати у дорожній бізнес. Зокрема, це стосується й міжнародних компаній.

У наступному році незалежний технагляд для належного контролю якості дорожніх робіт – наш пріоритет» — підсумовує Олександр Кубраков.

За матеріалами сайту https://ukravtodor.gov.ua/

При реалізації будівельних проектів в рамках програми «Велике будівництво» головні вимоги висуваються до якості виконуваних робіт.

З метою забезпечення належного контроля якості будівництва замовниками та розпорядниками коштів до реалізації таких проектів окрім традиційного залучення інженерів технічного нагляду здійснюється залучення такої інституції, як «інженер-консультант».

Питання щодо порядку та способів забезпечення фінансування послуг інженера-консультанта в разі його залучення на різних стадіях інвестиційного процесу набуло актуальності з прийняттям Зміни № 2 до ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва».

Одне із звернень цього питання було опрацьовано Державним дорожнім науково-дослідним інститутом імені М.П. Шульгіна (ДП «ДерждорНДІ»).

З відповіддю ДП «ДерждорНДІ» можна ознайомитись за цим посиланням.

Нагадуємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 704 внесено зміни у додаток 2 до Порядку затвердження титулів об’єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 995.

Зокрема, Титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва доповнений графой 14, якою створюються умови залучення інженера-консультанта вже на початку стадії виконання проектно-вишукувальних робіт.

Сума коштів на надання послуг інженера-консультанта в разі його залучення на етапі проектування не може перевищувати 15 відсотків загального ліміту коштів, що передбачатимуться на відповідні цілі у зведеному кошторисному розрахунку вартості об’єкта будівництва.

При цьому до титулу додаються копії звіту за результатами проведення тендера у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, та договору з виконавцем робіт.

У шостому номері  Інформаційного бюлетеня (6’2020) Міністерства розвитку громад та територій України – офіційному виданні з питань будівництва, архітектури, містобудування, житлово-комунального господарства та розвитку місцевого самоврядування, опубліковано розроблений Міждержавною гільдією інженерів-консультантів Примірний перелік послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до стадій його реалізації.

З появою такої інституції як «інженер-консультант (будівництво)» в Україні виникла необхідність визначити перелік послуг, які Інженер-консультант надає Замовнику (Клієнту), та впорядкувати відносини, які виникають між ними в процесі реалізації інвестиційно-будівельного проекту.

З цією метою МГІК було розроблено першу редакцію базового переліку послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати Клієнту за контрактом на різних стадіях реалізації інвестиційно – будівельного проекту, який був опублікований в Збірнику офіційних роз’яснень та документів «Ціноутворення у будівництві» № 12 (2017 р.)

На виконання вимог Закону України від 17 жовтня 2019 року № 199-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 13.04.2020 № 89 затверджено Примірну форму договору про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві.

З метою сприяння вітчизняним замовникам та надавачам інженерно-консультаційних послуг у будівництві в частині визначення обсягів та вартості таких послуг, на підставі узагальнення досвіду реалізації в Україні інвестиційно-будівельних проектів із залученням інженера-консультанта, МГІК було розроблено другу редакцію примірного переліку послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до стадій його реалізації та схему участі інженера-консультанта на всіх стадіях реалізації інвестиційно-будівельного проекту, які були опубліковані у Інформаційному бюлетені Міністерства розвитку громад та територій України № 6, червень 2020 року.

Завантажити Примірний перелік послуг, які інженер-консультант (суб’єкт господарювання) може надавати замовнику за договором на різних етапах управління проектом відповідно до стадій його реалізації можна за цим посиланням.

Відтепер розпорядники бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитних коштів, наданих під державні гарантії додатково отримали механізм залучення до реалізації будівельних проектів інженерів-консультантів вже на передпроектній стадії.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 704  внесено зміни у додаток 2 до Порядку затвердження титулів об’єктів, будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 1997 р. № 995.

Зокрема, Титул на виконання проектно-вишукувальних робіт для будівництва доповнений графой 14, якою створюються умови залучення інженера-консультанта вже на початку стадії виконання проектно-вишукувальних робіт.

Сума коштів на надання послуг інженера-консультанта в разі його залучення на етапі проектування не може перевищувати 15 відсотків загального ліміту коштів, що передбачатимуться на відповідні цілі у зведеному кошторисному розрахунку вартості об’єкта будівництва.

При цьому до титулу додаються копії звіту за результатами проведення тендера у порядку, встановленому Законом України “Про публічні закупівлі”, та договору з виконавцем робіт.

Ознайомитись з Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2020 р. № 704 можна за посиланням.

Нагадуємо, що наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 13.04.2020 р. № 89 затверджено примірну форму договору про надання інженерно-консультаційних послуг у будівництві.

Вже цієї осені завдяки об’єднанню зусиль Київського національного університету будівництва і архітектури – провідного закладу вищої освіти у сфері будівництва, а також вітчизняних саморегулівних організацій у сфері будівництва і архітектури  підготовка та професійна атестація фахівців будівельної галузі здійснюватиметься на новому рівні.

Саморегулівними організаціями та Інститутом інноваційної освіти Київського національного університета будівництва і архітектури узгоджено порядок, напрями професійної атестації та тематику, за якими буде здійснюватися підвищення кваліфікації фахівців будівельної галузі.

Зокрема, ІІНО КНУБА братиме участь у підготовці фахівців за такими напрямами професійної атестації: інженер-проектувальник, експерт будівельний,  інженер з технічного нагляду.

Професійна атестація за результатами спеціальної підготовки у законодавчо-регульованій сфері та у межах добровільної сертифікації фахівців у галузі будівництва  (зокрема за напрямами інженер-консультант (будівництво) та менеджер-управитель), здійснюватиметься у порядку, встановленому  чинним законодавством України та міжнародними стандартами.

Формування навчальних груп відбуватиметься відповідно до узгоджених графіків навчальних процесів.

Отримувати інформацію щодо проведення професійної атестації за відповідними напрямами, а також подавати заявки стосовно участі у професійній атестації можна на сайті Інституту інноваційної освіти КНУБА (https://iino.knuba.edu.ua/), сайтах  Всеукраїнських громадських організацій «Асоціація експертів будівельної галузі» (http://budex.org.ua/); «Гільдія проектувальників у будівництві» (http://vugip.org.ua/); «Гільдія інженерів технічного нагляду за будівництвом об’єктів архітектури» (http://www.gitn.org.ua/); Органу із сертифікації персоналу будівельної галузі (https://ospbg.org.ua/); Національного атестаційно-навчального центру (https://nancbud.com.ua/).

Міністерство розвитку громад та територій України оприлюднило повідомлення про внесення до  реєстру атестованих осіб інформації про інженерів-консультантів (будівництво), які отримали сертифікати за напрямом професійної атестації в органах із сертифікації персоналу, акредитованих відповідно до Закону України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності».

Відповідні повноваження Мінрегіону визначено положеннями Закону України від 17.10.2019 № 199-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва».

Слід зазначити, що в Україні сертифікація фахівців будівельної галузі за спеціалізацією «інженер-консультант (будівництво)» здійснюється на добровільних засадах.

Із зазначеним Реєстром можна ознайомитись за посиланням.